Новини
Положення про внутрішню систему забезпеченя якості освіти
.jpg)
Короткий текст новини
ЗМІСТ
І. Загальні положення.
ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти.
ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
VIII. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування.
І. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Бабинській загальноосвітній школі Іллінецької районної ради (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Розділу V «Забезпечення якості освіти» статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.
1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:
- Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.
- Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.
- Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.
- Механізм – комплексний процес, спосіб організації.
- Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);
- Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.
- Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.
- Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
- Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;
1.3. Колегіальним органом управління закладу освіти , який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти , є педагогічна рада.
1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
ІІ. Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти
Головною метою освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.
Стратегія та процедури забезпечення якості освіти в закладі освіти базуються на наступних принципах:
1. Дитиноцентризм.
2. Автономія закладу освіти.
3. Цілісність системи управління.
4. Постійне вдосконалення.
5. Вплив зовнішніх чинників.
6. Гнучкість і адаптивність.
Чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:
1. Освітнє середовище.
2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
3. Система педагогічної діяльності.
4. Система управлінської діяльності.
Політики і процедури вивчення освітньої діяльності закладу:
• система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти.
• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів;
• професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу
освіти (відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);
• забезпечення академічної доброчесності у діяльності педаго-гічних працівників і учнів;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
• інші політики і процедури, визначені закладом освіти
Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в закладі освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:
1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.
3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу
Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Система забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Заходи спрямовані на дотримання академічної доброчесності :
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;
– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;
– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів;
– включення до планів роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;
– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.
Що мають зробити педагогічні працівники для реалізації політики
академічної доброчесності у закладі освіти:
1. Неухильно дотримуватись норм академічної доброчесності і
власним прикладом демонструвати важливість дотримання
норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.
2. Інформувати учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.
3. Інформувати батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.
4. Спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних
занять на творчу та аналітичну роботу учнів. Не повинно бути
готових відповідей на поставлені вчителем завдання в підручнику чи інших джерелах.
5. Не використовувати стандартизовані завдання з підручни-ка. Розробляти такі завдання, які спонукають учнів критично
мислити.
6. Практикувати в освітньому процесі написання тематичних
творчих есе замість рефератів із скомпільованою інформаці-єю з інших джерел.
7. Застосовувати компетентнісний підхід у навчанні. Звести до
мінімуму завдання на перевірку знань. Використовувати від-криті питання, щоб перевірити рівень володіння навичками, а
не знання.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
- самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
- надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).
Порушенням академічної доброчесності вважається:
академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні, працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
Факт порушень академічної доброчесності здійснюється наступним чином:
- Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти звертається з письмовою заявою до директора школи.
- Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії по дотриманню академічної доброчесності, склад якої погоджується на засіданні педагогічної ради і затверджується наказом директора школи.
- До складу Комісії входять представники педагогічного та учнівського колективів та батьківської громадськості.
- Термін повноважень Комісії – 1 рік.
- Комісія звітує про свою роботу раз на рік.
Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти .
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
- Про затвердження плану заходів на 2017 – 2019 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»(розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 903-р)
- Закон України «Про освіту» 28 вересня 2017 року
- Держстандарт початкової школи 2018 р.
- Держстандарт базової школи 2019 р.
- Типові навчальні програми
- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;
- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молоді та спорту від 13.04.2011 року № 329.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання учнів 1 та 2 класів проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255) та Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу (Наказ МОН від 27. 08.2019 р.№ 1154)
Основними видами оцінювання здобувачів освіти є
поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне),
державна підсумкова атестація.
Використовується поточний контроль шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, індивідуальних завдань тощо.
Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою.
Тематична перевірка у 2-4 класах здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу.
Тематична оцінка у 5-11(12)-х класах виставляється з урахуванням усіх видів освітньої діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.
Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння прочитаного).Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року.
Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Здійснення кореляції показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
Методи збору інформації:
1.Опитування
* анкетування
* інтерв’ю
* фокус групи
2.Вивчення документації
3.Моніторинг
4.Спостереження за навчальним заняттям
5.Аналіз даних, що впливають на освітню діяльність
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладі освіти передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.
Вимоги до педагогічних працівників в закладі освіти встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.
Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників в закладі освіти є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації;
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
- результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності,
- застосування освітніх технології, спрямованих на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
- участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для
здобувачів освіти (за потреби);
- створення та/або використання освітніх ресурсів (електронні презентації, відео матеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо);
- формування суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку;
- використання інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту".
Воно здійснюється за такими видами:
- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.
Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.
Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками здійснюється на засадах педагогіки партнерства.
Застосування практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.
Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.
Управління процесом забезпечення якості освіти забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.
Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:
- ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- призначення відповідальної особи за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
- формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);
- визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
- визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
- удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.
Відповідальною особою за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є заступник директора з навчально-виховної роботи.
З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:
▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (завуч, координатор програм, керівник методоб’єднання);
▪ проведення заходів щодо навчання педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення їх оцінної культури ;
▪ розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.
Критерії ефективності управлінської щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність стратегії розвитку спрямованої на підвищення якості освітньої
діяльності;
- наявність системи планування діяльності закладу;
- моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
- самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і
процедур забезпечення якості освіти закладу;
- створення психологічно комфортного середовища, яке забезпечує
конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру;
- оприлюднення інформації про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах;
- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для
професійного розвитку педагогічних працівників;
- мотивація керівництвом закладу педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої
діяльності;
- створення умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу;
- створення умови для розвитку громадського самоврядування;
- виявлення громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади;
- створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти;
VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти
Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.
Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.
Освітній процес здійснюється у,11 класних кімнатах, спортивному залі.
У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, навчальних програм індивідуального та інклюзивного навчання .
Бібліотечний фонд закладу нараховує 12005 примірників.
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 90 %.
Заклад освіти має доступ до мережі Інтернет, баз даних у режимі on-line, електронну пошту babyn.shkola@ukr.net , веб -сайт закладу http://bbn.iledu.vn.ua/
VIII. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
В заклады освіти здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.
При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень .
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;
- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;
- інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками;
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації підключено до Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в Бабинській ЗОШ І-ІІІ ступенів функціонує офіційний сайт закладу http://bbn.iledu.vn.ua/ .
Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
- Статут закладу освіти;
- Сертифікат правомірності впровадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на заміщення ( у разі його проведення)
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
- інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.
Крім зазначеного, на сайті розміщуються кошториси та фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).
ІХ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Заклад освіти забезпечує здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :
- необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
- умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.
Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»)
Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.
Зокрема шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.
Навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти.
Забезпечується урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.
Здобувачі освіти мають вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.
Дизайн школи в основному враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.
Наявність необхідного розміру і простору:
- доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
- можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.
У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:
1.Затишні класні кімнати.
2.Внутрішній туалет.
3.Роздягальня в класній кімнаті.
4.Шкільна їдальня на першому поверсі.
5. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою завдяки фондам шкільної бібліотеки.
7. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога, асистента вчителя.
Нормативна база:
- Закон України «Про освіту» 28 вересня 2017 р.
- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;
- Державний стандарт початкової освіти 21 лютого 2018 року
- Державний стандарт базової середньої освіти 13 червня 2019 року
- Статут закладу загальної середньої освіти;
- Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до
побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019 - 240 с.
05.05.2020 | Aдмін