Новини
Освітня програма закладу освіти
Короткий текст новини
| Схвалено педагогічною радою школи 30 серпня 2019 року протокол №1 | Затверджено Директор школи Т.В.Мельник |
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Бабинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Іллінецької районної ради
Вінницьк0ї області
2019р.
Зміст.
Розділ 1. Призначення освітнього процесу школи та засіб його реалізації.
Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи.
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.
Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу.
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу.
Розділ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі.
Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої прогр
Розділ 1.
Призначення освітнього процесу школи та засіб його реалізації .
Перелік нормативних документів для організації освітнього процесу
Закон України “Про загальну середню освіту”
Державні стандарти. Нова українська школа
Постанова КМУ від 21.02.2017 №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти“ (застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти).
Постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688 “Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Концепція НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи».
Освітні та навчальні програми
Освітня програма Бабинської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019 -2020н.р.
Додаток. Робочий навчальний план на 2019- 2020 н.р.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».
Наказ МОН № 405 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня 5-9 класи
Наказ МОН № 407 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня 2-4 класи
Наказ МОН № 406 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня 11 класи
Наказ МОН № 408 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня 10 класи
Наказ МОН № 1081 від 21.07.2017 року Про затвердження Типового навчального плану для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступеня (початкова школа)
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 1-4 класів
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 5-9 класів
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 10-11 класів
Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в ЗНЗ».
Викладання навчальних предметів
Лист МОН № 1/11-5966 від 01 липня 2019 року Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році
Лист МОН №1/9-498 від 05.08.19 року Методичні рекомендації щодо організаціїнавчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р.
Лист МОН № 1/9-365 від 10.06.19 року “Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах загальної середньої освіти”
Лист ІМЗО від 20.08.2019 №22.1/10-2858 “Щодо впровадження Українського правопису в редакції 2019 року”
Початкова школа
Наказ Мінсоцполітики № 1143 від 10.08.2018 року Пpo затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»
Наказ МОН від 23.03.2018 № 283 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи"
Наказ МОН № 1021 від 13.07.2017 року Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня
Лист МОН № 1/9-190 від 02.04.18 року Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи
Наказ МОН від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ТА ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ
Наказ МОН № 1222 від 21.08.13 року зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19 серпня 2016 року Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти
Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
Наказ МОН № 1154 від 27.08.2019 року Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу
Основна, старша школа
Наказ МОН № 804 від 07 червня 2017 року Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 5-9 класів
НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 10-11 класів
Наказ МОН від 14.07.2016 №826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»
Лист МОН від 29.10.2007 N 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».
Наказ МОН від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (5-11)
Ведення документації.
Наказ МОН від 03.06.2008 №_496 "Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів"
Наказ МОН від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Наказ МОН № 240 від 23 черня 2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів», відновлена наказом МОН від 29.11.2013р. №1655.
Наказ МОНМСУ №423 від 10 травня 2011 «Про затвердження єдиних зразків ведення обов'язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. усіх форм власності".
Методичний лист щодо заповнення журналів з української мови та літератури, світової літератури (Лист МОН України від 21 серпня 2010 року № 1/9 – 580).
Робота з обдарованими учнями.
Наказ МОН № 712 від 23 травня 2019 року Про проведення Всеукраїнських учнівських Інтернет-олімпіад з математики, фізики, хімії, біології, географії, економіки, інформатики, інформаційних технологій у 2019/2020 навчальному році
Наказ МОН від 06.08.2019 №1077 "Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2019/2020 навчальному році"
Наказ МОН № 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах»;
Наказ МОНвід 07 вересня 2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».
Лист МОН № 1/9-414 від 27.06.19 року Деякі питання щодо створення у 2019/2020 н. р. безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок
Лист МОН 1/9-413 від 27.07.17 року Про деякі питання щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році
Лист ІМЗО від 25.07.2016 № 2.1/10-1828 “Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році”
Наказ МОН № 1/9-523 від 16 серпня 2019 року Про національно-патріотичне виховання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році
Перелік програм виховної роботи, рекомендованих МОН України та науково-методичною радою Вінницька «Академія неперервної освіти Соціально-психологічна служба
Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 "Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України"
Лист МОН № 1/9-462 від 18.07.19 року Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/20 н.р.
Лист МОН від 24.07.2019 № 1/9-477 "Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України"
Наказ МОН № 609 від 08.06.2018 року Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти
Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 "Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству та іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.
Девіз педагогічного колективу: «У кожній дитині сонце »
Наш заклад – це дружна родина, де діти пізнають світ, де вчитель живе інтересами і проблемами учнів, допомагає дітям їх вирішувати, де панує добро і злагода. Заклад освіти– це стартовий майданчик для добрих справ , де педагоги прагнуть допомогти успішному зростанню кожної дитини.
Всього в Бабинській загальноосвітній школі працює 22 педагогічних працівники. Всі мають вищу освіту . 12 педагогічних працівників мають кваліфікаційну категорію "спеціаліст вищої категорії", 7- "спеціаліст І категорії", 2 – спеціаліст ІІ категорії та 1 – «спеціаліст»
Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.
Головними завданнями закладу освіти є:
- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
- виховання громадянина України;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
- розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.
Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням школи.
Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
- безпечні умови освітньої діяльності;
- дотримання державних стандартів освіти;
- дотримання фінансової дисципліни.
У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
I ступінь - початкова загальна освіта;
II ступінь - основна загальна освіта;
III ступінь - середня (повна) загальна освіта.
Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах, затверджених наказами МОН №405(школа ІІ ст..) ,№406 (школа ІІІ ст.) ,№407 (школа Іст.), №408(10 кл.)
У навчальному закладі створені та функціонують: предметні шкільні методичні комісії, творчі групи, психологічна та соціальна служба.
Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.
Наша школа - школа рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; школа, яка намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Школа працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:
· повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.
Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири :
- виховання не зводиться до окремих виховних занять;
- до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;
- учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;
- у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;
- співробітництво з позашкільними закладами освіти;
- активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;
- налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.
Найважливіше завдання сучасної школи - розвивати творчі здібності учнів, допомагати їм реалізовувати свої таланти. Всебічний і гармонійний розвиток особистості передбачає єдність її освіченості, вихованості, загального розвитку. Виходячи з завдань сучасної школи, процес навчання покликаний забезпечувати три функції – освітню, виховну, розвиваючу.
Навчання має комплексний вплив на особистість, незважаючи на те, що освітня функція найбільш специфічна для даного процесу. Сама освіта передбачає формування не лише знань і умінь, але й певних якостей, світогляду, ідейності, моральності особистості та ін. Умовне виділення освітньої, виховної і розвиваючої функції є корисним у практичній діяльності вчителя, особливо при плануванні завдань навчання.
Конкретним результатом реалізації освітньої функції є дієвість знань, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок.
Спеціальні уміння і навички — це специфічні для певного навчального предмета і галузі науки практичні уміння й навички. Наприклад, з фізики і хімії - це розв'язування задач, проведення лабораторних дослідів, показ демонстрацій, здійснення дослідницьких робіт. З географії – робота з картою, географічні вимірювання, орієнтування за допомогою компасу та інших приладів. З математики — розв'язування задач, робота з обчислювальними машинами різних типів, з логарифмічною лінійкою, з моделями та ін. З ботаніки і біології - робота з гербаріями, муляжами, колекціями, препаратами, мікроскопами.
Крім спеціальних умінь і навичок у процесі навчання учні оволодівають загально-навчальними уміннями і навичками, які мають відношення до всіх предметів, наприклад, навичками роботи з книгами, довідниками, читання й письма, бібліографічним апаратом, раціональної організації домашньої праці, дотримання режиму дня тощо.
Процес навчання поряд з освітньою реалізує й виховну функцію, формуючи в учнів світогляд, моральні, трудові, естетичні, етичні уявлення, погляди, переконання, способи відповідної поведінки і діяльності в суспільстві, систему ідеалів, відношень, потреб, фізичну культуру, тобто сукупність якостей особистості. Об'єктивно навчання не може не виховувати певних поглядів, переконань, відношень, якостей особистості. Формування особистості взагалі неможливо без засвоєння системи моральних та інших понять, норм і вимог.
Між освітою і вихованням існує не однобічний зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.
Таким чином, головне завдання педагогічного колективу Бабинської ЗОШ I-III ступенів – в повній мірі реалізувати та гармонійно поєднати реалізацію всіх аспектів у навчанні:
· системою уроків, які передбачають завдання освіти, виховання і розвитку учнів;
· змістом діяльності учителя і учнів, який забезпечував би реалізацію всіх трьох видів завдань;
· різноманітністю методів, форм і засобів навчання;
· в процесі контролю і самоконтролю навчання і при аналізі його результатів, причому одночасно оцінюється якість реалізації всіх функцій, а не однієї з них.
Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед школою.
Розділ 2 .
Опис "моделі" випускника школи
Випускник Бабинської ЗОШ I-III ступенів – це людина освічена, що самостійно здобуває знання, готова до прийняття морально виправданих рішень. Випускник нашого закладу освіти вміє усвідомлювати різноманіття життєвих цінностей (свобода, співпраця, повага іншої особистості), особисту самоцінність. Вміє здійснювати вибір: жити й працювати в різновіковому колективі. Здатний планувати своє життя у відповідності з метою, приймати рішення. Має життєвий досвід діяльності в групі: під керівництвом, самостійно, в парі, з книгою, з документами, з приладами, з комп’ютером.
Основні характерологічні орієнтири особистості випускника - вільна особистість. Особистість, що має високий рівень самосвідомості, громадянськості та самодисципліни. Така, що поважає себе, усвідомлює свою цінність та цінність іншої особистості, здатна нести відповідальність перед собою та суспільством. Гуманна особистість – проявляє милосердя, доброту, здатність до співпереживання, терпимість і доброзичливість. Готова надати допомогу, прагне до миру й розуміє цінність людського життя. Духовна особистість – має потребу до пізнання й самопізнання, рефлексії, має потребу в красі й спілкуванні. Творча особистість – наділена розвинутими здібностями, знаннями, вміннями, навичками, розвинутим інтелектом. Практична особистість – знає основи компютерної гармотності, професійної підготовки, має естетичний смак, гарні манери. Це людина, яка є прихильником здорового способу життя.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів початкової, основної та старшої школи.
Випускник школи
- особистість ,що здатна до критичного мислення;
Патріот
- з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
інноватор –
здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей необхідних для успішної життєдіяльності:
· вільне володіння державною мовою;
· здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
· математична компетентність;
· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
· інноваційність;
· екологічна компетентність;
· інформаційно-комунікаційна компетентність;
· навчання впродовж життя;
· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
· культурна компетентність;
· підприємливість та фінансова грамотність;
готовність до вибору професії
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Таким чином, педагогічний колектив Бабинської ЗОШ I-III ступенів повинен виховувати випускника, який здатний до самовизначення й самореалізації.
Розділ 3
Цілі та задачі освітнього процесу школи
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових освітніх програм.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» у 5-9 класах формується самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі реалізовуються окремі види спорту .
Навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти універсального профіля на академічному рівні.
Заняття з курсу "Захист Вітчизни" проводитимуться наприкінці навчального року в рамках навчальної практики учнів, у т. ч. з використанням навчально-методичної бази військової частини.
Вивчення екології у 10-11 класах здійснюватиметься інтегровано з біологією.
За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів 2-4 класів дозволяється враховувати результати їх навчання з музики у позашкільних закладах.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час. Вибір форм і методів навчання в учнів вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, навчально-практичні заняття, Оглядова конференція (для 8-11 класів). Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Компетентності учнів такі як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Вивчення предметів здійснюватиметься за чинними програмами відповідно до переліку програм, підручників та Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах у 2019/2020 навчальному році .
Розділ 4.
Навчальний план та його обґрунтування.
Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання.
Освітня програма початкової освіти окреслює організацію закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягненнями учнями початкової школи обов’зкових результатів навчання , визначених Державним стандартом початкової загальної освіти. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання.
Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального плану було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.
| Клас | Кількість годин на рік |
| 1 клас | 805 |
| 2 клас | 875 |
| 3 клас | 910 |
| 4 клас | 910 |
| Разом | 3500 |
| 5клас | 1050 |
| 6 клас | 1155 |
| 7 клас | 1172,5 |
| 8 клас | 1207,5 |
| 9 клас | 1260 |
| Разом | 5845 |
| 10 клас | 1330 |
| 11 клас | 1330 |
| Разом | 2660 |
Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні Державного стандарту на універсальному профілі академічного напрямку .Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст обраного профілю. Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обовязкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та мистецтво .
Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники використовують посібники , що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань .
Освітній процес в навчальному закладі організовано відповідно нормативно- правових документів:
Постанов Кабінету Міністрів України :від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», ; від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»,постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» , наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» .
Освітня програма для школи І ступеня
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.Освітню програму для 1- 2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Програму побудовано із врахуванням таких принципів: - дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і доступності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібн остей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Освітня програма має корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти подовжена. В школі організована інклюзивна форма навчання для учня 3 класу Василюка Сергія відповідно до листа МОН від 26.06 2019 №1/9-409
Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших. Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відпові дно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності школи. З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.Навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою(Додаток №1,Додаток №1- А)
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 -4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-го класу-805, для 2 -го класу – 875 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік, для 4го класу – 910 годин/навчальний рік.
Робочий навчальний план для учнів 1та 2 класыв складено на основі Типової освітньої програми початкової освіти цикл І (1-2) під керівництвом Шияна Р.Б. ,для 2-4-х класів на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ МОН №407).
Інваріантна складова робочого навчального плану початкової школи забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану і становить для 1-4-х класів 93 год. З них 12 годин відведено для проведення уроків фізичної культури, які не входять до гранично допустимого навантаження на учня.
Варіативна частина навчального плану сформована згідно розроблених МОН України методичних рекомендацій з питань викладання окремих предметів за наявності навчально-методичного забезпечення і складає 2 години. . Додаткові години варіативної складової в початковій школі розподілені так:
В 1-2 класах по 1 годині на вивчення української мови; з метою посилення базового компоненту з української мови та виконання наказу МОН України № 682 від 29.11.2009 р.
Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".
ü Освітня галузь "Мистецтво" 1,3,та 4 кл реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво", а в 2 класі інтегрованим курсом "Мистецтво".
В навчальному плані нового Державного стандарту передбачено вивчення в 1та 2 класах інтегрованого курсу «Я досліджую світ», який розподілено між освітніми галузями так: мовно –літературна – 2 год., математична _1 год., а решта ( 4 год.) на природничу,інформативну,соціальну, здоровʼязбережувальну ,громадянську та історичну . В 3-4 класах в освітній галузі «Технології» - інформатику (1 год.).в 3-4 класах введено новий предмет « Я у світі».
Таким чином, за рахунок інваріантної та варіативної складових робочого плану для забезпечення навчального процесу в початкових класах виділено 96 годин .
Освітня програма для школи ІІ ступеня (5-9 класи)
Освітня програма закладів школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про
затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо;очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України». Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5 -х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.
Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу або заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.Очікувані результати навчання здобувачів освіти школи ІІ ступеня.Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.Ключові компетентності:
Спілкування державною і рідною( у разі відмінності) мовами
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2. Спілкування іноземними мовами-
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними тратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3. Математична компетентність.
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
5. Інформаційно- цифрова компетентність .Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
6 Уміння вчитися впродовж життя.
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
7. Ініціативність і підприємливість.Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальнірішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8. Соціальна і громадянська компетентностіУміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 . Обізнаність і самовираження у сфері культури.Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
10 .Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й стала безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів . Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків. Робочий навчальний план для 5-9-х класів укладено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 №405 .
Крім того, для учня 9 класуШпирка Богдана , який потребує корекції розумового розвитку визначено навчання за індивідуальною формою за програмою спеціальної школи для розумово відсталих дітей та дітей із затримкою психічного розвитку. Робочий навчальний план укладено за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 №504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.06.2014 р. №701), додаток ) Згідно існуючих нормативів робочий навчальний план для індивідуального навчання учнів 5-9-х класів розрахований на 14 годин навчального часу на тиждень .
Інваріантна складова робочого навчального плану основної школи забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через предмети і курси, становить 151,5 годин.
.).
Порядок викладання предметів інваріантної та варіативної складових, що не мають повної кількості годин:
- українська мова в 5 - І семестр - 3 години, ІІ семестр - 4 години,
в 6 - І семестр - 4 години, ІІ семестр - 3 години,
в 7 - І семестр - 3 години, ІІ семестр - 4 години,
- історія України: 8-2 год, 9 -1год - І семестр , ІІ семестр - 8кл.1 год.,9кл.-2 години;
- географія в 9 кл.- І семестр - 2 години, ІІ семестр - 1 година,
;
- хімія в 7 класі - І семестр - 1 години, ІІ семестр - 2 години,
Галузь «Мистецтво» викладається за окремими предметами «Образотворче мистецтво» (5-7 класи), «Музичне мистецтво» (5-7 класи), інтегрований курс "Мистецтво" - у 8-му класі..
Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами опитування учнів обрано такі варіативні модулі для навчання учнів 5-8 -х класів: «Волейбол», «Баскетбол», «Легка атлетика», «Футбол», «Гімнастика». Учні 9-х класів вивчають варіативні модулі;: «Волейбол», «Баскетбол», «Легка атлетика».
Освітня програма для школи ІІІ ступеня (10-11 класи)
Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік; для 12-х класів вечірньої форми навчання – 805 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі –навчальний план).
Навчальний план зорієнтований на роботу закладу загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
В закладі освіти відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, тому використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти (таблиця 2 для шкіл з українською мовою навчання) Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно розподілений між окремими предметами.
Робочий навчальний план старшої школи розрахований на профільне навчання учнів 10-11х класів та складений за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України наказ від 20.04.2018р. №408 для 10 класу та № 406 для 11 класу . Враховуючи освітні потреби учнів , кадрове забезпечення ,матеріально-технічну базу закладу освіти було обрано універсальний профіль.
Інваріантна частина робочого навчального плану становить 59 годин, ;
Рішення про обрання профілю для навчання в 10 кл. прийнято відповідно заяв батьків та за наявності навчально-методичного забезпечення профільного вивчення предметів, затверджено педагогічною радою.
Порядок викладання предметів у старшій школі:
Зважаючи на проведення у І семестрі навчального року І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад предмети з дробовою частиною годин вивчаються в такому порядку:
-
- Предмет «Захист Вітчизни» викладається
- 10кл- І семестр – 1година, ІІ семестр - 2 години;
- 11кл- І семестр - 2 години, ІІ семестр - 1 година для виконання практичної частини програми.
- географія в 10- класі викладається: І семестр - 1 година, ІІ семестр - 2 години.
Враховуючи методичні рекомендації щодо вивчення навчальних предметів у 2019/2020 н.р. та оновлені програми для старшої школи предмет "Математика" в 10, 11 класах викладається як два предмети: "Алгебра" та "Геометрія" з відповідними записами в класних журналах.
Для викладання предмета «Фізична культура» в 10-11-х кдасах обрано три варіативних модулі: «Волейбол», Баскетбол», «Легка атлетика», ,Гімнастика»
Вивчення екології у 11-х класах можна здійснювати інтегровано з біологією. У такому випадку на інтегрований курс відводиться 2 години на тиждень (1,5 – біологія + 0,5 – екологія).
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
11-ті класи – за навчальними планами закладів загальної середньої освіти , відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 406. Додаток табл. 2
Розділ 5.
Особливості організації освітнього процесу.
Школа працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.
Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку в 2-4 класах встановлюється 40 хвилин, в 1 класі - 35 хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв.,.
Школа працює в такому режимі:
Початок занять о 9.00
Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює група продовженого дня.
Відповідно Закону України ,,Про освіту” навчальний рік розпочався 1 вересня святом - День знань.
Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи ) встановлено навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом . Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.За ре-комендацією відділу освіти,молоді і спорту Іллінецької РДА на виконання листа Департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації № 1976 від 27.08.2018 ,визначено такі терміни канікул :
Осінні -28.10.(початок занять 04.11)
Зимові-30.12-13.01(початок занять 13.01)
Весняні-23.03-27.03(початок занять 30.03)
Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні заняття для учня 9кл.Шпирка Богдана (14)год. позакласні заходи, що спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.
Згідно статті 12 р.ІІ Закону України ,,Про освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Навчальна практика та навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, згідно рішення педагогічної ради проводяться протягом навчального року.
Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена за сільською радою у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.
здійснює .
Розділ 6.
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами та термінами контролю є :
· кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
· навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);
· матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності : класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);
· якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
· моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
· моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
· продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами - 1 раз на рік).
Результати
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:
· оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
· постійний моніторинг змісту освіти;
· спостереження за реалізацією освітнього процесу;
· моніторинг технологій навчання;
· моніторинг ресурсного потенціалу школи;
· моніторинг управління ресурсами та процесами;
· спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.
Розділ 7.
Процеси розвитку, виховання
і соціалізації в школі
Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових
актах.
Весь навчально-виховний процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.
Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.
Виховання за темою екологічна безпека й сталий розвиток реалізується через проведення місячників екологічного виховання, різноманітних природоохоронних акцій, брейн-рингів, вікторин, дослідницьких проектів, екскурсій в природу, екологічних агітбригад, тренінгах в процесі яких відбувається формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.
Громадянська відповідальність сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність, розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи, проводяться тижні толерантності, уроки доброти, акції милосердя.
Завданням наскрізної лінії здоров'я і безпека є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через проведення в навчальному закладі місячників безпеки дорожнього руху, Тижнів безпеки життєдіяльності, Днів здоровя, легкоатлетичних кросів. Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів спрямованих на вирішення проблем пов'язаних з саморегуляцією поведінки у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, формування та реалізації валеологічної культури у внутрішкільному житті: « Моніторинг психологічного та емоційного стану учнів у навчально-виховному процесі», інформування класних керівників про результати моніторингу та залучення педагогічного й учнівського колективів до співпраці у вирішенні питань і проблем , що виникли. Практикуються інтерактивні акції, психологічні практикуми, тренінгові заняття, різноманітні дослідження психоемоційного стану учнів, вивченя рівня їх тривожності, адаптації, акції «16 днів проти насилля», тижні профілактики протидії боулінгу «Безпечна й дружня до дитини школа».
Наскрізна лінія підприємливість і фінансова грамотність націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями
практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. В рамках розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована у подальші роки робота учнівського самоврядування , проведення благодійних ярмарок . Крім того з метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі .
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості, створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану
роботу.
Розділ 8.
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, 24.11.2017 №1539, 14.07.2016 №826, від 29.05.2015 №584.
14.07.2020 | Aдмін